Оскарження мирової угоди

Розглянемо питання щодо можливості оскарження ухвали про затвердження мирової угоди в господарському процесі.

Стаття 78 ГПК України передбачає право сторін судового процесу вирішити справу шляхом укладання мирової угоди, умови якої викладаються в письмовому вигляді, підписуються уповноваженими на це особами та можуть стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження по справі.

Згідно ст. ст. 106 ГПК України, ухвали місцевих господарських судів можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 78 ГПК України прямо не передбачає можливість оскарження ухвали про затвердження мирової угоди, що в свою чергу приводить до випадків коли суди апеляційної та касаційної інстанцій відмовляють в задоволенні апеляційних або касаційних скарг через те, що ухвали про затвердження мирових угод не підлягають оскарженню.

Як приклад можна навести постанову Вищого господарського суду України від 23.09.2004 року по справі за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІвЕл» до малого колективного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Клірінг" про стягнення боргу.

В даній постанові Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що ухвала про затвердження мирової угоди не може бути оскаржена, оскільки це не передбачено нормами ГПК України і с цих мотивів скасував постанову Харківського апеляційного господарського суду залишивши в силі ухвалу  місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди.

Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.12.2004 року, постанова Вищого господарського суду України була скасована. Своє рішення Верховний Суд обґрунтовував наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма повністю узгоджується з п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України, згідно якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Частина 4 ст. 80 ГПК України передбачає можливість оскарження ухвал про припинення провадження у справі.

Відтак, аналіз вищевказаних процесуальних норм показує, що затвердження господарським судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти – окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Причиною виникнення даної проблеми є неузгодженість положень ст. 78 ГПК України та ст. 106 ГПК України, яка залишає можливість господарським судам двояко трактувати процесуальні норми, що на нашу думку є неприпустимим.