Суд, виконання рішень

Яка територіальна підсудність по спорах щодо нерухомого майна?

У відповідності до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, спори щодо права власності на нерухоме майно, про витребування нерухомого майна з чужого незаконого володіння та про усунення перешкод  в користуванні, розглядаються господарським судами за місцезнаходженням такого майна.

Згідно ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, будь-які спори щодо нерухомого майна розглядаються місцевими загальними судами за місцезнаходженням такого майна або його основної частини.

Який порядок виконання рішення третейського суду?

У відповідності до ст. 55 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду підлягає виконанню в добровільному порядку.

У випадку відмови від добровільного виконання рішення третейського суду, зацікавлена особа звертається до господарського або загального суду (в залежності від суб’єктного складу сторін спору) за місцем розгляду спору третейським судом з заявою про видачу виконавчого документа.

Після отримання виконавчого документу, зацікавлена особа подає його для примусового виконання в відповідний відділ державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.

Чи є підставою для зупинення виконавчого провадження відносно боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство?

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», одночасно з порушенням провадження по справі про банкрутство, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, що фактично унеможливлює продовження виконавчого провадження і згідно п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для обов’язкового зупинення виконавчого провадження.

Чи підвідомчі господарським судам справи зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання або вилучення земельних ділянок?

Відповідно до пункту 15 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 N04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Чи може бути застосована судом апеляційної інстанції позовна давність за заявою сторони у спорі, якщо таку заяву не було зроблено в місцевому господарському суді?

Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Виходячи з  вищевикладеного, застосування позовної давності можливе виключно судом першої інстанції до прийняття рішення по суті заявлених вимог. Застосування позовної давності судом апеляційної інстанції мало б наслідком скасування рішення суду першої інстанції, яке можливе виключно в випадках, передбачених ст. 104 ГПК України.