Витребування майна з чужого незаконного володіння

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння. Задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння можливе лише у випадку, якщо позивач доведе, що індивідуально – визначене майно, що належить йому, знаходиться у відповідача без достатніх правових підстав.

До господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Н» (далі по тексту ТОВ «Н») з позовом до Відкритого акціонерного товариства «А» (далі ВАТ «А») про повернення з незаконного володіння обладнання для фарбування.

Позовні вимоги були аргументовані тим, що обладнання, яке за замовленням ТОВ «Н» було виготовлено ТОВ «П» згідно з договором від 20.12.2002 року, було повністю сплачене ТОВ «Н» і поставлене ТОВ «П»  до прохідної ВАТ «А».  Далі устаткування без згоди ТОВ «Н» було завезене на територію ВАТ «А» і використовувалося ним в своїй господарській діяльності.

На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «Н» посилалося на листи державних органів, які в результаті перевірки скарг позивача встановили, що на території відповідача знаходиться обладнання для фарбування, яке йому не належить.

Рішенням господарського суду першої інстанції позовні вимоги були повністю задоволені. Рішення було аргументовано тим, що спірне обладнання було придбане ТОВ «Н» за договором від 20.12.02 року, дане обладнання було завезене на територію ВАТ «А» і використовувалося останнім в своїй господарській діяльності, що підтверджується листами державних органів.

Постановою Вищого господарського суду України, рішення суду першої інстанції було скасоване, а справа була повернена на новий розгляд. Своє рішення Вищий господарський суд України аргументував тим, що суд першої інстанції не з'ясував, а чи є обладнання, про яке писали в своїх листах державні органи саме тим обладнанням, яке придбало ТОВ «Н» за договором від 20.12.02 року.

З метою встановлення відповідності обладнання, яке знаходиться у відповідача обладнанню, яке було предметом договору від 20.12.02 року,  була призначена експертиза.

Своїм листом експертна установа повідомила суд про те, що проведення даної експертизи неможливе, зважаючи на відсутність фахівців в даній галузі.

За результатами розгляду суд першої інстанції прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Н».  Своє рішення суд аргументував наступним.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння.  Згідно ст. 33 Господарські процесуальні кодекси України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів, що відповідають вимогам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували факт передачі обладнання ВАТ «А», а також те, що обладнання, яке знаходиться на території ВАТ «А» є тим обладнанням, яке було предметом договору від 20.12.02 року.